+38 (097) 779 29 59
+38 (099) 279 29 59
+38 (097) 779-2959+38 (099) 279-2959
меню
toggle menu

Канков

Коли дехто із вас не чув сеї назви і не знає, де шукати замок Канков, то не дивно. Бо замок мав багато інших назв. Звали його і Севлюським, Угочаським, і Севлешуйварським…

Можна подумати, що, коли цей замок мав так багато різних назв, то мав би бути дуже великим або,бодай, стояти на дуже високій горі.

Але руїни не свідчать про великий замок і лежать непомітно між виноградом, біля підніжжя виноградівської Чорної гори.

А де стояли колись замки Севлюш, Угочасас, Севлешуйвар – на місці згаданих руїн, чи десь інде-того вже нині ніхто не знає, тільки знаємо, що десь на цій околиці віддавна був замок, який називали то сяк, то так.

Про початки його певніше знаємо тільки від часів панування короля Карла Роберта (1308 – 1342).

Карло Роберт тільки що зайняв королівський трон і вже відчував, що той трон під ним хитається. Бо було багато охочих сісти на той самий трон.

Щоб посилити свою владу, Карло Роберт мусів шукати прихильників між могутніми мадярськими панами. Так упав його погляд на Боршу Беке, який мав величезні маєтки, багато родичів, багато кріпаків, тому мав і велике слово в державі.

Карло Роберт подарував сьому панові ще й нові маєтки на околиці Виноградова і дозволив для їх охорони звести собі твердиню, замок. Думав, що так приверне могутнього пана на свій бік і зможе на нього опиратися, якщо дійде до сутички із супротивником. Борша Беке красно подякував за подарунок, звів у Виноградові сильну твердиню, за хронікою – Угочавар, чекав, що буде.

Не минуло багато літ, і Матвій Тренчинський підняв бунт проти Карла Роберта. Та Борша Беке став на сторону Матвія Тренчинського, котрий здавався йому сильнішим.

Помилився Борша Беке, дуже помилився.

Карло Роберт переміг свого супротивника, а тоді обернувся і проти невірного севлюського пана. Забрав від нього всі маєтки і у великому гніві зруйнував ущент пишний Севлюський замок.

Як його гнів вигорів, наказав знову побудувати замок і подарував його своїй дружині Марії. Новий замок уже, як свідчать грамоти, називали Севлюським. Та й від нього на сліду не залишилося.

В часи панування короля Жігмонда (1387 – 1437) про обидва замки вже ніхто не знав. Перені Петро дістав від Жігмонда севлюські маєтки без замку, але із дозволом побудувати його, якщо захоче.

Та родина Переніїв мала вже досить замків. Тому замість замку було збудовано біля підніжжя севлюської Чорної гори монастир для братів францисканців. Монастир обнесли сильними мурами, щоб монахи безпечно могли присвятити себе Божій службі.

За переказами, у цьому монастирі поховано і тіло Івана Капистрана, геройського монаха, котрий разом з Іваном Гунядієм воював проти турків.

Монахи-францисканці зробили тут багато добра, багатьох навчали, багатьох утішили.

Але через сотню літ один із нащадків Перені розгнівався на них і вигнав зі свого маєтку. Монастир відібрав і на його місці вибудував твердиню, яку і назвали замком Канков, бо так називали жовте полотно, з якого францисканці шили собі одежу.

Та настали воєнні часи. Після битви під Могачем Угорщину було роздроблено на три частини. На заході панував король Фердинанд, на сході – Іван Запалій, а середину засіли турки.

Замок Канков був на околиці, яка часто переходила від короля до короля. Пишний замок Канков був багатьом на дорозі.

Тому король Фердинанд вигнав родину Перені із замку і, порадившись із королевою Ізабелою, вдовою Івана Запалія, звелів замок цілком зруйнувати.

З того часу біля підніжжя Чорної гори, між виноградниками можна побачити хіба що руїни, які нагадують, що й тут стояла колись славна твердиня.



Відгуки про нас
Валентина
Ми відпочивали невеликою компанією з 01.02.2022 по 12.02.2022. Дуже приємно здивовані. Одноголосно дали оцінку комплексу 5 зірок. Кімнати для проживаняя - свіжі та просторі, прибирання щодня, персонал доброзичливий та уважний. А їдальня - це, взагалі, особлива тема. У мене багато обмежень у харчуванні, але я мала можливість окремо замовляти дієтичні страви. Персонал їдальні дуже кваліфікований та уважний. Сонячний поставив \"високу планку\", хочеться побажати всім українським оздоровчим комплексам не тільки прагнути, а й досягти її.
Инна
Отдыхали здесь с 22.12 по 10.01 с 3 детками. Комплекс тянет на 5 звезд,цены доступны, питание 5*, организация новогодних праздников шыкарная. Девочки на рецепшене очень приветливые. Претензий никаких. Все просто на отлично.
Павел
Отдыхали в середине октября. С погодой повезло. Очень правильно, что в такое время Сонячный нанимает профессионалов, которые занимаются досугом. Большое спасибо Виктории. Её присутствие полностью меняет время отдыха. Утром зарядка, после обеда занятия по арт-терапии или скандинавская ходьба в горах, вечером йога или кино. Приятно, когда человек - профессионал! Подобная анимация наполняет отдых разнообразием. Я не слыхал, что бы другие пансионаты таким образом заботились о досуге. На зарядку утром ходило человек 8-10. Все были довольны и получали заряд бодрости до завтрака. Хотя самостоятельно не многие бы вышли на зарядку. Йога вечером - приятное и полезное времяпрепровождение, значительно лучше, чем обычный досуг у телевизора. Осенью темнеет рано, часов в 7 вечера и большинство людей, сделав круг возле озера, идут в номер. А Солнечный ломает такой стереотип. За это большое спасибо Виктории и администрации, которая нанимает таких профи!
9WKN28Z www.yandex.ru
9WKN28Z www.yandex.ru
Анна А.
"Сонячний" - прекрасное место для осеннего и зимнего отдыха. Но заметно, что пандемия коронавируса сказывается на качестве услуг и питании. Они стали хуже и обратить внимание на это очень важно.В меню очень мало овощей и много углеводов. А люди, которые не употребляют сахар, вынуждены отказываться от 30-40% еды.В меню ужина кефир часто заменяют на йогурт, хотя ранее в санатории готовили свою ряжанку, что было приятным и полезным бонусом.Сокращение медицинского персонала тоже отражается на качестве услуг.Но остаются и позитивные моменты. Огромный плюс именно этого санатория - квалифицированный специалист по организации досуга! Арт-терапевт Виктория Соломаха дала возможность ощутить ценность моментов, проведенных в "Сонячном". Она сумела организовать качественный, здоровый и разносторонний досуг для людей всех возрастов. На ее мастер-классах и мероприятиях было интересно и пенсионерам, и детям. Во время творческих мастерских Виктория пыталась разбудить в каждом участнике внутреннего ребенка, который спрятан за бытовыми и рабочими проблемами жизни. Те, с кем это получилось, уезжали счастливыми обновленными людьми. Походы в горы, ежедневные гимнастики с Викторией укрепляли здоровье не хуже массажей и лечебной воды. Вклад Виктории делает "Сонячный" уникальным местом, где можно найти не только здоровье, но и кусочек счастья).
Популярні пропозиції