+38 (097) 779 29 59
+38 (099) 279 29 59
+38 (067) 829-6203+38 (050) 446-7069
меню
toggle menu

Карпатське чудо-озеро

Одна з легенд, що літає сивою птахою над нашими горами, розповідає, як в улоговині, де зараз красується Синевирське озеро, поселилася молода подружня пара – чоловік та жінка.

Втекли вони від батьків, які ворогували між собою, аби знайти сімейне щастя, злагоду, радість. Збудували сяку-таку хатину – спільне гніздо. Тихо й сумирно жили. Їхніми сусідами були стрімкі гори, вкриті лісом, темні урвища.

Господар Вир був кремезний, як карпатські буки, мудрий, як матінка-природа, а сильний, як велетень. Дружина радувала його своєю ніжністю і красою. Очі в неї були, мов волошки, напевне, тому й звали її Синь. Дивлячись у бездонні сині озерця, Вир бачив світильник добра, якесь божество, що наповнювало змістом його життя.

Не раз, бувало, сиділи біля струмочка, що протікав біля новозбудованої домівки, вдивляючись один одному у вічі. Хоч поблизу нікого з людей не було, та закохані не почувалися самотніми. Прислухалися, як гомонять гори, як співають дерева, як стогнуть на світанні, особливо після зливи, камені-валуни. А струмочок дзюрчав-шепотів: “Живіть щасливо-о-о…”

Одного разу Синь і Вир проходили біля великого каменя, що примостився неподалік потічка. Їхню увагу привернув дивний корінець, який виглядав з-під дерна. Скуштували вони корінця, що був, як не дивно, солодким.

Невдовзі у молодих народився синочок, у якого очі були сині-сині, як у батька й матері. Волосся золотаве, мов сонечко в небі. Назвали його Озерній. Часто приходили щасливі батьки із дитям до того місяця, де знайшли солодкий корінь. Здивувалися, коли через деякий час на тому місці виросла червона калина. Весною вкрилася білосніжним цвітом, і пахощі відчувалися далеко навкруги. Грався хлопчик біля куща, вдихав ніжний аромат.

Аж ось літо прийшло. Зачервоніли кетяги, ніби кров, нахилилися низько до землі. Скуштував малий ягідку, другу… Захотілося ще і ще. Цілими гронами ласував Озерній. Та раптом вдавився і несподівано помер.

Убитий горем батько безжалісно ламав і трощив усе, що попадало під руки: дерева, кущі, каміння і кидав до струмка. Загатив течію. А вода все прибувала і прибувала. Пірнули Синь і Вир у відчаї в синьооку глибінь.

І утворилося озеро, яке потім назвали Синевирським, а осиротіла хатина ще довго сумувала за господарем, аж поки не стала каменем посеред морського ока. Цей острівець, мов зіниця, робить гірську перлину Карпат неповторно красивою.



Відгуки про нас
Анна
Дуже гарне місце, ми з чоловіком святкували два день народження,все супер. Смачна їжа і приємний персонал. Особлива подяка масажисту Едіку, він гарний спеціаліст.
Олександр
Відпочивали з мамою та донькою з 15.07 по 24.07.Відпочинком задоволені, підлікувалися.Хочемо висловити подяку кухарям за смачну їжу.Медсестрі Валерії. Та окремо дякуємо Вікторії. Також ми вдячні сантехніку Петру ,що замінив систему в унітазі. Та дякуємо Ігорю Романовичу за турботу. Відпочинок сподобався,обов'язково ще повернемось))
Олександр
Відпочивали з мамою та донькою з 15.07 по 24.07.Відпочинком задоволені, підлікувалися.Хочемо висловити подяку кухарям за смачну їжу.Медсестрі Валерії. Та окремо дякуємо Вікторії. Також ми вдячні сантехніку Петру ,що замінив систему в унітазі. Та дякуємо Ігорю Романовичу за турботу. Відпочинок сподобався,обов'язково ще повернемось))
Екатерина Федоровна Рало
Отдыхали с подругой в мае 2019г. В основном, все понравилось: питание отличное,разнообразное,ресторанное(сервировка,подача блюд-отлично).Что касается процедур-девочки старались.Не хватило досуга,его вообще не было.А так отдых удался!
Популярні пропозиції