+38 (097) 779 29 59
+38 (099) 279 29 59
+38 (067) 829-6203+38 (050) 446-7069
меню
toggle menu

Легенда про Матія Цуперяка

Не було такого походу Довбушевих хлопців, у який не ходив би Матій Цуперяк. Був то спритний, відважний опришок, і за це його дуже любив ватажок.

Батько Цуперяка наймитував десь біля Коломиї, мати ще замолоду померла. Матій мусив змалку заробляти на прожиток. Пішов наймитувати. З ранку до ночі тяжко робив за мізерну платню, не знаючи просвітку.

Підріс Матій і вирішив порахуватися з панами та багачами. Подався опришкувати. Спочатку сам навідувався в гості до панів та корчмарів, потім пристав до загону Довбуша. Та одного разу, незадовго до смерті Олекси, Матієві довелося розлучитися з ватажком.

Не подобалося Цуперякові, що Олекса часто навідувався до Космача, до своєї любаски. Матій відчував: недобре це скінчиться. І наважився попередити Олексу. То було на горі Стіг, де опришки найчастіше перебували. Матій при товаристві підійшов до Олекси, сказав:

— Лишися тої спідниці, Олексо! Бо не минути з-за неї лиха нам усім!

— Може, сам полакомився на неї?!—відрубав Олекса.

— Ні, не полакомився.

— Тоді що? Лякаєш?

— Не лякаю, Олексо, а моє серце чує, що з того буде.

Довбуш не любив того, хто йому суперечив у чому-не-будь чи перестерігав. Підійшов до Цуперяка геть упритул і випалив:

— Чи сам боїшся? Коли тобі щось не любиться, можу показати дорогу!

І показав топірцем на долину.

Матій глянув на товариство. Зніяковіло стояли опришки, але ні слова. Зрозумів, що заперечувати або відстоювати ніхто не зважиться. Що мав діяти? Попрощався з товариством і пішов.

Коли вечір ліг на землю, опришок був уже біля першої верховинської хатини. Жив там дід Марусяк. Переночував у нього, а на ранок зібрався до Микуличина. Мав там побратима, хотів порадитися з ним, як бути. Перше, що порадив побратим— не йти до свого села:

— Зловлять і віддадуть до суду. Або в тюрму заб’ють навіки, або загинеш, як пес.

Та як не послухав Довбуш Матієвої ради, так і Матій не послухав товариша. Все ж таки подався до рідної хати. Дуже вже знудьгувався за дружиною.

Обминав усі підозрілі місця, щоб не потрапити слугам панським у руки, і таки добився до своєї домівки. Але недовго довелося бути серед родини. Дізнались про його прихід смоляки.

Жінка першою помітила небезпеку, зойкнула:

— Тікай, Матійку!

Миттю збагнув опришок небезпеку, вискочив із хати. Тут він знав кожен камінчик, кожен кущик. Як не змагалися смоляки, а гори й ліси сховали опришка, як рідного сина.

Ще коли був у загоні Довбуша, Цуперяк переходив на угорську сторону, до села Ясіня. Там — тихі, спокійні місця. А люди — свої…

Облюбував галявину у верхів’ї Чорної Тиси і надумав переселитися туди всією сім’єю: крім жінки Данути мав двох синів — Митра та Ілька.

– Як надумав, так і зробив. Жила сім’я у зрубі — з ясенового дерева, у чотири кути, покритого землею. Живилися рибою, якої у річці була сила-силенна, та дичиною, що бродила по лісах.

Але не давав Матієві жити супокійно опришківський дух. Не міг правдолюбець жити без правди. Переходив через гори до Поляниці, Яблуниці, навідувався до Микуличина та Дорі, зустрічав давніх побратимів і разом ішли до панів, багачів, лихварів. Гроші та коштовності забирали з собою, худобу роздавали, а маєтки знищували.

Було багато походів, а з одного Матій Цуперяк не повернувся. Смоляки зловили його і скарали до смерті на палі. Обіцяли йому життя, якщо своїх товаришів видасть. Та загинув опришок, як і личить народному месникові,— без каяття.

Люди його пам’ятають і нині. І синів його знають. Вони не займалися опришківством, але теж робили добре діло. Зайнялися різьбярством. Виготовляли коновки, баклаги, колотівки, тарілки і з того жили. Часто їм про батька-оп-ришка селяни розповідали, а ті нашим прадідам розповіді передали.

Так переказ про Матія Цуперяка зберігся до наших часів.



Відгуки про нас
Олександр
Відпочивали з мамою та донькою з 15.07 по 24.07.Відпочинком задоволені, підлікувалися.Хочемо висловити подяку кухарям за смачну їжу.Медсестрі Валерії. Та окремо дякуємо Вікторії. Також ми вдячні сантехніку Петру ,що замінив систему в унітазі. Та дякуємо Ігорю Романовичу за турботу. Відпочинок сподобався,обов'язково ще повернемось))
Олександр
Відпочивали з мамою та донькою з 15.07 по 24.07.Відпочинком задоволені, підлікувалися.Хочемо висловити подяку кухарям за смачну їжу.Медсестрі Валерії. Та окремо дякуємо Вікторії. Також ми вдячні сантехніку Петру ,що замінив систему в унітазі. Та дякуємо Ігорю Романовичу за турботу. Відпочинок сподобався,обов'язково ще повернемось))
Екатерина Федоровна Рало
Отдыхали с подругой в мае 2019г. В основном, все понравилось: питание отличное,разнообразное,ресторанное(сервировка,подача блюд-отлично).Что касается процедур-девочки старались.Не хватило досуга,его вообще не было.А так отдых удался!
Валентин
Прекрасно отдохнули с женой и детьми! Спасибо!
Елена
отдыхала в вашем санатории в этом году, осталась очень довольна. особое спасибо администрации санатория за привлечение к работе фитнес-инструктора и арт -терапевта Виктории Соломахи. Благодаря ее работе, жизнерадостности, творческому подходу и позитивному отношению к жизни, вы помогаете врачевать не только тела , но и души . И дети , и взрослые надолго запомнять ее мастерклассы и походы!
Валентина
О пребывании в Солнечном-только положительный отзыв.Это то место-куда хочется вернуться.Шикарное расположение, чистая и ухоженная территория, детская площадка, два бассейна.Благодаря неиссякаемому творческому потенциалу Виктории Соломахи и детским анниматорам, здесь не скучно ни детям , ни взрослым, это походы, тренинги, йога, игры, мастер классы, аквааэробика. День переполнен впечатлениями и эмоциями.Также выражаю слова благодарности всему Солнечному коллективу за ту атмосферу, которую они создают для нас-отдыхающих. Идеальная чистота, безумно вкусная еда, полный спектр услуг Медицинского центра.Благодарю за замечательный отдых!
Популярні пропозиції