+38 (097) 779 29 59
+38 (099) 279 29 59
+38 (097) 779-2959+38 (099) 279-2959
меню
toggle menu

Легенда про Матія Цуперяка

Не було такого походу Довбушевих хлопців, у який не ходив би Матій Цуперяк. Був то спритний, відважний опришок, і за це його дуже любив ватажок.

Батько Цуперяка наймитував десь біля Коломиї, мати ще замолоду померла. Матій мусив змалку заробляти на прожиток. Пішов наймитувати. З ранку до ночі тяжко робив за мізерну платню, не знаючи просвітку.

Підріс Матій і вирішив порахуватися з панами та багачами. Подався опришкувати. Спочатку сам навідувався в гості до панів та корчмарів, потім пристав до загону Довбуша. Та одного разу, незадовго до смерті Олекси, Матієві довелося розлучитися з ватажком.

Не подобалося Цуперякові, що Олекса часто навідувався до Космача, до своєї любаски. Матій відчував: недобре це скінчиться. І наважився попередити Олексу. То було на горі Стіг, де опришки найчастіше перебували. Матій при товаристві підійшов до Олекси, сказав:

— Лишися тої спідниці, Олексо! Бо не минути з-за неї лиха нам усім!

— Може, сам полакомився на неї?!—відрубав Олекса.

— Ні, не полакомився.

— Тоді що? Лякаєш?

— Не лякаю, Олексо, а моє серце чує, що з того буде.

Довбуш не любив того, хто йому суперечив у чому-не-будь чи перестерігав. Підійшов до Цуперяка геть упритул і випалив:

— Чи сам боїшся? Коли тобі щось не любиться, можу показати дорогу!

І показав топірцем на долину.

Матій глянув на товариство. Зніяковіло стояли опришки, але ні слова. Зрозумів, що заперечувати або відстоювати ніхто не зважиться. Що мав діяти? Попрощався з товариством і пішов.

Коли вечір ліг на землю, опришок був уже біля першої верховинської хатини. Жив там дід Марусяк. Переночував у нього, а на ранок зібрався до Микуличина. Мав там побратима, хотів порадитися з ним, як бути. Перше, що порадив побратим— не йти до свого села:

— Зловлять і віддадуть до суду. Або в тюрму заб’ють навіки, або загинеш, як пес.

Та як не послухав Довбуш Матієвої ради, так і Матій не послухав товариша. Все ж таки подався до рідної хати. Дуже вже знудьгувався за дружиною.

Обминав усі підозрілі місця, щоб не потрапити слугам панським у руки, і таки добився до своєї домівки. Але недовго довелося бути серед родини. Дізнались про його прихід смоляки.

Жінка першою помітила небезпеку, зойкнула:

— Тікай, Матійку!

Миттю збагнув опришок небезпеку, вискочив із хати. Тут він знав кожен камінчик, кожен кущик. Як не змагалися смоляки, а гори й ліси сховали опришка, як рідного сина.

Ще коли був у загоні Довбуша, Цуперяк переходив на угорську сторону, до села Ясіня. Там — тихі, спокійні місця. А люди — свої…

Облюбував галявину у верхів’ї Чорної Тиси і надумав переселитися туди всією сім’єю: крім жінки Данути мав двох синів — Митра та Ілька.

– Як надумав, так і зробив. Жила сім’я у зрубі — з ясенового дерева, у чотири кути, покритого землею. Живилися рибою, якої у річці була сила-силенна, та дичиною, що бродила по лісах.

Але не давав Матієві жити супокійно опришківський дух. Не міг правдолюбець жити без правди. Переходив через гори до Поляниці, Яблуниці, навідувався до Микуличина та Дорі, зустрічав давніх побратимів і разом ішли до панів, багачів, лихварів. Гроші та коштовності забирали з собою, худобу роздавали, а маєтки знищували.

Було багато походів, а з одного Матій Цуперяк не повернувся. Смоляки зловили його і скарали до смерті на палі. Обіцяли йому життя, якщо своїх товаришів видасть. Та загинув опришок, як і личить народному месникові,— без каяття.

Люди його пам’ятають і нині. І синів його знають. Вони не займалися опришківством, але теж робили добре діло. Зайнялися різьбярством. Виготовляли коновки, баклаги, колотівки, тарілки і з того жили. Часто їм про батька-оп-ришка селяни розповідали, а ті нашим прадідам розповіді передали.

Так переказ про Матія Цуперяка зберігся до наших часів.



Відгуки про нас
Валентина
Ми відпочивали невеликою компанією з 01.02.2022 по 12.02.2022. Дуже приємно здивовані. Одноголосно дали оцінку комплексу 5 зірок. Кімнати для проживаняя - свіжі та просторі, прибирання щодня, персонал доброзичливий та уважний. А їдальня - це, взагалі, особлива тема. У мене багато обмежень у харчуванні, але я мала можливість окремо замовляти дієтичні страви. Персонал їдальні дуже кваліфікований та уважний. Сонячний поставив \"високу планку\", хочеться побажати всім українським оздоровчим комплексам не тільки прагнути, а й досягти її.
Инна
Отдыхали здесь с 22.12 по 10.01 с 3 детками. Комплекс тянет на 5 звезд,цены доступны, питание 5*, организация новогодних праздников шыкарная. Девочки на рецепшене очень приветливые. Претензий никаких. Все просто на отлично.
Павел
Отдыхали в середине октября. С погодой повезло. Очень правильно, что в такое время Сонячный нанимает профессионалов, которые занимаются досугом. Большое спасибо Виктории. Её присутствие полностью меняет время отдыха. Утром зарядка, после обеда занятия по арт-терапии или скандинавская ходьба в горах, вечером йога или кино. Приятно, когда человек - профессионал! Подобная анимация наполняет отдых разнообразием. Я не слыхал, что бы другие пансионаты таким образом заботились о досуге. На зарядку утром ходило человек 8-10. Все были довольны и получали заряд бодрости до завтрака. Хотя самостоятельно не многие бы вышли на зарядку. Йога вечером - приятное и полезное времяпрепровождение, значительно лучше, чем обычный досуг у телевизора. Осенью темнеет рано, часов в 7 вечера и большинство людей, сделав круг возле озера, идут в номер. А Солнечный ломает такой стереотип. За это большое спасибо Виктории и администрации, которая нанимает таких профи!
9WKN28Z www.yandex.ru
9WKN28Z www.yandex.ru
Анна А.
"Сонячний" - прекрасное место для осеннего и зимнего отдыха. Но заметно, что пандемия коронавируса сказывается на качестве услуг и питании. Они стали хуже и обратить внимание на это очень важно.В меню очень мало овощей и много углеводов. А люди, которые не употребляют сахар, вынуждены отказываться от 30-40% еды.В меню ужина кефир часто заменяют на йогурт, хотя ранее в санатории готовили свою ряжанку, что было приятным и полезным бонусом.Сокращение медицинского персонала тоже отражается на качестве услуг.Но остаются и позитивные моменты. Огромный плюс именно этого санатория - квалифицированный специалист по организации досуга! Арт-терапевт Виктория Соломаха дала возможность ощутить ценность моментов, проведенных в "Сонячном". Она сумела организовать качественный, здоровый и разносторонний досуг для людей всех возрастов. На ее мастер-классах и мероприятиях было интересно и пенсионерам, и детям. Во время творческих мастерских Виктория пыталась разбудить в каждом участнике внутреннего ребенка, который спрятан за бытовыми и рабочими проблемами жизни. Те, с кем это получилось, уезжали счастливыми обновленными людьми. Походы в горы, ежедневные гимнастики с Викторией укрепляли здоровье не хуже массажей и лечебной воды. Вклад Виктории делает "Сонячный" уникальным местом, где можно найти не только здоровье, но и кусочек счастья).
Популярні пропозиції