+38 (097) 779 29 59
+38 (099) 279 29 59
+38 (097) 779-2959+38 (099) 279-2959
меню
toggle menu

Рахів

Де Біла Тиса зливається з Чорною в одну Тису, наліво й направо розступаються високі гори. Вони колом обходять широку улоговину, в якій, обабіч Тиси, давно вже стоїть місто Рахів. Давнє місто, давня і його назва. Ось про що каже одна з легенд.

Ще тоді, коли на Гуцульщині нашій не було сіл, лише густі ліси, а в них звірина множилася, птаство гнізда звивало,— ще тоді приблукав сюди кріпак Джурджук із своєю сім’єю. Був із Галичини, а втік сюди від панської сваволі. Пригнав із собою захоплену в польського шляхтича сотню овець та корову.

Спорудили собі Джурджуки хатинку, а для овець — кошару, прожили літо, осінь, зиму перезимували. І ніхто їх не потривожив. Навесні прийшли сюди ще кілька втікачів із сім’ями, теж із Галичини. Поселялися в різних кінцях улоговини та на схилах гір, аби видно було далеко.

Чоловіки розчищали хащі навколо осель, полювали, рибу ловили, а жінки з дітьми худобу доглядали.

Роки минали. Людей прибавляло і прибавляло. Одні від Галича примандрували, інші від Космача, Жабйого та Косова. Родини жили відокремлено. А коли побачили, що так довго не можна, почали одні до одних навідуватися, а інколи й на звірину полювали разом.

Якось купці, що йшли в Угорщину та Волощину, принесли звістку про татарські орди. Так і так, мовляв, песиголовці йдуть і все грабують: майно забирають, дівчат своєму ханові ведуть, а молодих чоловіків у рабство женуть.

Стривожилися поселенці, лиху звістку зі стійла до стійла передавали. І почали старші думати-гадати, як би погані не датись у руки.

Довелося таки поселенцям війну з татарськими ордами воювати. Ой, було від песиголовців лиха, не один хлопець і дівчина в полоні їхньому страждали.

І побачили селяни, що лише всі разом від великих бід можуть порятуватися, та й один до другого все йшли на поміч.

А поселення їхнє ще ніяк не називалося. І вирішили раду радити, як його назвати.

Та ніхто путньої назви так і не міг придумати. Бо здавалося, таке вже є, а то негарно.

І підійшов до гурту один леґінь. Михайлом Ворохтою ввали.

— Що ви стільки рахуєтеся та рахуєтеся? — запитав.

— Славний ти леґінь,— обізвався найстарший у гурті,— молодий розум маєш. Допоможи нам село наше добрим ім’ям назвати.

– Коли ви рахуєтеся, то ви рахівці,— каже Михайло.— А село най буде Раховець.

Старші, попихкуючи люльками, переглянулися. — Було би файно,— мовив один.

— Файно,— погодилися й інші.

Так і назвали. А за те, що леґінь запропонував добру назву, його обрали старшим спузарем,— се значить, помічником громадського ватага.

Було то на Іван-день. Рахівці влаштували велику гостину, такої ще ніколи не було. Ватаг із трьома спузарями в трембіти заграли, а кілька легінів — у сопілки, дівчата — в свистульки. Хтось і на цимбалах заграв на святі. Кілька діб гуляли, хмелівка й медівка лилася, і всі — від старого до малого — колами танцювали, співанки співали…

Село Раховець, а потім Рахів, стало таки справді Раховом. Тут селяни перепиняли чужинців-купців, які йшли з Галичини в Угорщину чи Волощину, оббирали їх, відібране рахували і ділили між собою.

У Рахові рахували свої гроші й Довбушеві легіні після походів до Бичкова й Сігета.

Недовго вільно жилося рахівцям. Село захопили угорські магнати. Навіть назву його не визнали, а іменували Мезевом, тобто Полем.

Багато лиха рахівці зазнали.

Але досі живе та назва, яку дали поселенню самі селяни. Ніхто з ворогів не зміг її на свою замінити.



Відгуки про нас
Валентина
Ми відпочивали невеликою компанією з 01.02.2022 по 12.02.2022. Дуже приємно здивовані. Одноголосно дали оцінку комплексу 5 зірок. Кімнати для проживаняя - свіжі та просторі, прибирання щодня, персонал доброзичливий та уважний. А їдальня - це, взагалі, особлива тема. У мене багато обмежень у харчуванні, але я мала можливість окремо замовляти дієтичні страви. Персонал їдальні дуже кваліфікований та уважний. Сонячний поставив \"високу планку\", хочеться побажати всім українським оздоровчим комплексам не тільки прагнути, а й досягти її.
Инна
Отдыхали здесь с 22.12 по 10.01 с 3 детками. Комплекс тянет на 5 звезд,цены доступны, питание 5*, организация новогодних праздников шыкарная. Девочки на рецепшене очень приветливые. Претензий никаких. Все просто на отлично.
Павел
Отдыхали в середине октября. С погодой повезло. Очень правильно, что в такое время Сонячный нанимает профессионалов, которые занимаются досугом. Большое спасибо Виктории. Её присутствие полностью меняет время отдыха. Утром зарядка, после обеда занятия по арт-терапии или скандинавская ходьба в горах, вечером йога или кино. Приятно, когда человек - профессионал! Подобная анимация наполняет отдых разнообразием. Я не слыхал, что бы другие пансионаты таким образом заботились о досуге. На зарядку утром ходило человек 8-10. Все были довольны и получали заряд бодрости до завтрака. Хотя самостоятельно не многие бы вышли на зарядку. Йога вечером - приятное и полезное времяпрепровождение, значительно лучше, чем обычный досуг у телевизора. Осенью темнеет рано, часов в 7 вечера и большинство людей, сделав круг возле озера, идут в номер. А Солнечный ломает такой стереотип. За это большое спасибо Виктории и администрации, которая нанимает таких профи!
9WKN28Z www.yandex.ru
9WKN28Z www.yandex.ru
Анна А.
"Сонячний" - прекрасное место для осеннего и зимнего отдыха. Но заметно, что пандемия коронавируса сказывается на качестве услуг и питании. Они стали хуже и обратить внимание на это очень важно.В меню очень мало овощей и много углеводов. А люди, которые не употребляют сахар, вынуждены отказываться от 30-40% еды.В меню ужина кефир часто заменяют на йогурт, хотя ранее в санатории готовили свою ряжанку, что было приятным и полезным бонусом.Сокращение медицинского персонала тоже отражается на качестве услуг.Но остаются и позитивные моменты. Огромный плюс именно этого санатория - квалифицированный специалист по организации досуга! Арт-терапевт Виктория Соломаха дала возможность ощутить ценность моментов, проведенных в "Сонячном". Она сумела организовать качественный, здоровый и разносторонний досуг для людей всех возрастов. На ее мастер-классах и мероприятиях было интересно и пенсионерам, и детям. Во время творческих мастерских Виктория пыталась разбудить в каждом участнике внутреннего ребенка, который спрятан за бытовыми и рабочими проблемами жизни. Те, с кем это получилось, уезжали счастливыми обновленными людьми. Походы в горы, ежедневные гимнастики с Викторией укрепляли здоровье не хуже массажей и лечебной воды. Вклад Виктории делает "Сонячный" уникальным местом, где можно найти не только здоровье, но и кусочек счастья).
Популярні пропозиції